Влад Павлов, Київ

Спільну заяву про те, що український кордон з Придністров`я зможуть перетинати лише ті вантажі, котрі пройдуть контроль молдавської митниці, прем`єри України та Молдови зробили ще 30 грудня 2005 року. Однак, із Тирасполя тоді не надійшло жодної реакції, аж поки не «вдарив грім»… 

А «грім вдарив» у ніч з 2 на 3 березня, коли українські прикордонні служби не впустили 14 автомобілів і 13 залізничних вагонів із придністровськими товарами на територію України. Тирасполь відразу заговорив про економічну блокаду. У відповідь почув, що ніякої блокади немає, а «Україна пропускає на свою територію лише транспорт, оформлений згідно з новими правилами», тобто після оформлення вантажу на молдовській митниці.

Нові правила, як заявив журналістам керівник Державної митної служби Олександр Єгоров, стали результатом розпорядження Кабінету міністрів України під назвою «Питання митного оформлення товарів і транспортних засобів, котрі ввозяться в Україну з Республіки Молдова».

Єгоров заявив, що його службі було доручено з 1 березня 2006 року забезпечити митне оформлення товарів і транспорту із дотриманням положень Протоколу поміж Державною службою України і Митним департаментом Республіки Молдова про взаємне визнання товаространспортних, комерційних і митних документів, підписаного ще 15 травня 2003 року.

З цією ж метою, з 15 квітня цього року буде припинено діяльність Котовської митниці на українсько-молдовському кордоні. Замість неї буде створено дві нові митниці – Ягорлицьку і Кучурганську. Причиною реорганізації Котовської митниці Єгоров назвав її «неефективність», оскільки вона мала «розмах пропускних пунктів чи постів на відстані 420 кілометрів».

Крім цього Олександр Єгоров заявив, що нововведення українські митники застосовують не лише на придністровській ділянці кордону. За його словами на усіх 50 митницях, що входять до складу Державної митної служби України, проходять заходи по «оптимізації» роботи.

Серед неофіційних причини такої «оптимізації» деякі українські ЗМІ називають те, що Придністров`я насправді є «перевалочним пунктом» контрабандних товарів і навіть зброї. Представники молдовської сторони натякали свого часу, що за цією контрабандою стоїть саме Росія.

Але справа не лише у імовірній боротьбі з контрабандою, вважають деякі експерти, в цій ситуації переплелися і суттєвіші національні інтереси України. Директор київського Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній вважає, що якби в Україні раніше було стратегічне мислення у цьому питанні, то Київ вже давно мав би зробити все можливе задля тіснішої інтеграції Придністров`я з Молдовою, шляхом жорсткого ставлення до цього «анклаву». «Україна повинна підтримувати Молдову у цій проблемі – це український національний інтерес» – говорить Олесь Доній. Інтерес – на думку Донія - полягає в тому, що займаючи жорстку позицію щодо сепаратизму у Молдові, Україна зменшує небезпеку виявлення відцентрових тенденцій на своїй території.

Дещо іншої думки притримується ще один київський політолог Вадим Карасьов. На його думку «митний конфлікт» із Придністров`ям повністю вкладається у реалізацію «плану Ющенка», який український президент оприлюднив відразу після вступу на посаду. Отже, таке ставлення України до «сепаратистської республіки», на думку Карасьова, можна розцінювати, як своєрідний реверанс в сторону Європейського Союзу – мовляв, Україна не забула про свої обіцянки і виконує їх.

Не виключено, що про-президентські право-центристські сили хотіли б використати цей конфлікт і для підняття свого передвиборчого рейтингу. Зокрема, у ситуації, коли Придністров`я активно захищатиме Росія. В такому випадку в тексті SMS-повідомлення, яке розсилалося в Україні під час «газової кризи» – «пам`ятай про Тузлу і газ...» може бути додано ще й «захищай Молдову – дави «сепаратизм».