РОССИЙСКО-УКРАИНСКОЕ ОБОЗРЕНИЕ
17:11
16:12
15:25
14:43
14:21
Гуманитарная аура
 Акція 
20 February 2007 г.
версия для печати
Війна символів

Оксана Керик

Прочитати цитати з творів Тараса Шевченка з нагоди Шевченкових днів і Дня рідної мови у Львові можна вже відтепер на біґбордах, сіті-лайтах та інших рекламних носіях. Акція є ініціативою ВО “Свобода” та має назву “Скарб нації”.

Загалом у Львові встановлять тридцять рекламних щитів. Десять із них міститимуть цитату з поеми Шевченка “Катерина”: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями!” Це, на думку Ірини Фаріон, головного ідеолога проекту, “надзвичайно актуальний уривок”.

– Ця фраза з “Катерини” – основна ідея зазначеної поеми Шевченка. Вона висвітлює головну проблему нашого суспільства – нерозуміння того, хто стратегічний ворог України, а хто – партнер, – так відповіла Ірина Фаріон на запитання “Газети”, чому для популяризації української класики обрано саме цей уривок із великого масиву творчості Кобзаря. – Я не заграю з масами. Я пропоную ліки, а не “сиропчик”.

Поза тим, як зауважують фахівці-філологи, хрестоматійну фразу Кобзаря вирвано з історичного контексту. Усім відомо, що великий поет мав на увазі не стільки представників сусідського народу, скільки військовиків російської армії. Власне, й у поемі Тараса Шевченка йдеться про нещасливе кохання українки із заїжджим солдатом.  

– Я категорично не вважаю, що такі тексти сприяють розпаленню міжнаціональної ворожнечі, – говорить І. Фаріон. – А якщо хтось так думає, то нехай візьметься за цензурування всієї української класики.  Я продовжуватиму цей проект. Уже у квітні у Львові з’являться цитати іншого українського класика, якого саме, ще точно не знаю. А загалом цей проект розрахований на весь рік.

Більш поміркованим в оцінці цієї ситуації є Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ, правозахисник. На його думку, ідея пропагувати творчість Шевченка – дуже гарна. Однак використовувати ті цитати з творчості класика, в яких ідеться про ставлення однієї нації до іншої, він не вважає за доцільне.

– Мені здається, що свої національні інтереси треба обстоювати не ненавистю до інших, – зазначив М. Маринович у коментарі “Газеті”. – Звісно, нині діяльність російської влади спрямована проти українських інтересів, і я закликаю проукраїнські сили протистояти цьому, однак не варто оголошувати ворогом усю російську націю.

А письменник Юрій Покальчук вважає позитивною ідею з використанням у громадських місцях цитат класиків, лише якщо вони мають суто культурний, а не політичний характер. “Не можна перетворювати культуру на політичне знаряддя, одне й інше має бути окремо”, – запевнив він. За словами Ю. Покальчука, такі речі давно практикують і у Франції, де в усіх вагонах метро висять перекладені французькою цитати світових класиків.

Щодо Львова, то тут він радить звернути увагу передовсім не на рекламні носії, а на “маршрутки” та кнайпи, де звучить російська музика. Саме там, на думку пана Покальчука, цитати з творів українських і не тільки письменників були б найбільш доречними. А от у розміщенні у Львові на рекламних носіях цитат із творів Шевченка він узагалі не бачить сенсу.

– Тут агітувати за Шевченка взагалі не потрібно, Західна Україна й так його знає та налаштована позитивно до його творчості, – каже письменник. – Інша річ зі Сходом, де я останнім часом багато виступав. Спершу навіть не хотів туди їхати, настільки сильною є пропаганда, яка розділяє Схід і Захід України. Це на руку Росії, в якої щодо нас панує настрій “розділяй і владарюй”. Не знаю, чому “Тягнибок і компанія” піддаються на цю абсурдну антиукраїнську пропаганду. Ми всі мусимо тепер тримати кругову оборону.

Поза тим, останнім часом у Львові почастішали випадки наруги над культовими та пам’ятними об’єктами. Дедалі частіше на міських мурах з’являється зображення свастики. Кажуть, що все це вже не нагадує дитячі пустощі. Свастику малюють на стінах єврейських святинь і пам’ятниках. А нещодавно нею спаплюжили барельєф Євгена Коновальця на одному з будинків однойменної вулиці. Свастика з’явилась і на сіті-лайтах.

– Свастика на біґбордах – це просто провокація, – коментує Ірина Фаріон, – тож не зважатиму на шизофреніків, які її малюють. Їм місце в лікарнях.

На думку Мирослава Мариновича, замальовування тих чи інших речей символами – звичайний політичний прийом, а водночас велика проблема у Львові. Віце-ректор УКУ вважає, що в нашому місті повсякчас триває війна символів, оскільки, на жаль, люди не бачать інших способів.

– Але я не можу сказати тим людям, які схильні до гострих реакцій, щоб не робили цього, бо не бачу в Україні сил, які могли б реально протидіяти антиукраїнським акціям, – наголосив Мирослав Маринович.



Имя:


Город:

Введите код, который вы видите:
Текст комментария: (максимум 2000 символов)

русский, Россия, 22.02 14:56
оркий взгляд, 21.02 19:22
"Потомучто вы без роду и племени,без Родины без флага.
Вы ОМЁБЫ".
--------------------
Такое программное заявление обычно делают перед уходом откуда-нибудь. Счастливого пути!

А почему бы и нет.Вменяемые люди с этой помойки ушли,не зря время потрачено.
Тебя только могила исправит.

зоркий взгляд, 21.02 19:22
"Потомучто вы без роду и племени,без Родины без флага.
Вы ОМЁБЫ".
--------------------
Такое программное заявление обычно делают перед уходом откуда-нибудь. Счастливого пути!

Нестор, Питер, 21.02 19:20
>Оющепанятный и на самом деле понятный

"оЮЩЕпанятный" - я оценил. Вот теперь действительно все оЮЩЕпанятно!:)

Нестор, Питер, 21.02 19:14
Зяма, Иди туда же

Теперь ты все понял?

русский, Россия, 21.02 17:25
русский, Россия, 21.02 15:14
Александр,Зяма.

Интересно почему я позорю Россию?
Для меня все эти бывшие братья одна большая головная боль.Особенно хохлы.Они хотят быть государством ,но умишко у них как у малого дитя.По ихнему поведению вы тоже это видите.Просто,козе понятно,что вы украинцы.
Ещё раз повторяю что все эти бывшие для меня одинаковые,украинец не чем не лучше узбека.И миграционные законы для них должны быть одинаковые.
Оющепанятный и на самом деле понятный,он не лицемерит(смени ник на украинца).Для него как и для меня есть Россия и Украина,есть русский язык и есть украинский,и если будет выгодно то мы всегда с ним договоримся.А с вами договариваться бесполезно(со всеми),всёравно кинете.Потомучто вы без роду и племени,без Родины без флага.
Вы ОМЁБЫ.

Юрий Б., Киев, 21.02 16:05
Киевлянин***, Киев, 21.02 11:47
По моему, даже такие дэбилы как тЯгнибок, не позволяли себе таких высказываний как жирик и затулин. За отношение укринцев к росиянам им отдельгое "дякуемо".

Общепанятный, 21.02 13:23
Назар, И-Ф, 20.02 12:56
Из-за таких придурков как она со своим побратимом Тягнибоком про нас будут плохо думать в Харькове и Луганске.

Про таких як ти взагалі ніде намагаються не думати.
Хто ж хоче думати про болячку?

Киевлянин***, Киев, 21.02 11:47
Назар, И-Ф,
>Из-за таких придурков как она со своим побратимом Тягнибоком про нас будут плохо думать в Харькове и Луганске

Не смотря на моё негативное отношение к Тягнибоку, не могу вспомнить, чтобы он говорил, что то негативное по отношению к востоку Украины. "Они наши братья" - это он говорил, в ответ на вопрос "почему вы плохо так относитесь к дончанам?", который задал ему на "Свободе слова" кто то из россиян...

Зяма, Иди туда же, 21.02 11:34
Киевлянин***, Киев, 21.02 10:55
Нестор, Питер
"Гребинка и Сошенко - явно украинские фамилии. Кстати, никогда об этом не задумывался..."

Дай бог и не будет задумываться.

Киевлянин***, Киев, 21.02 10:55
Нестор, Питер
"У 1838 клопотами К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва"

Гребинка и Сошенко - явно украинские фамилии. Кстати, никогда об этом не задумывался...

Киевлянин***, Киев, 21.02 10:47
А ещё позже ему сюда даже приезжать запретили... Как, впрочем, и в Питер...

Киевлянин***, Киев, 21.02 10:45
Нестор, Питер
Так Шевченко жил же в то время уже Питере, куда переехал его барин... О талантах Шевченко в Украине узнали позже. А ещё позже ему сюда даже приезжать запретили...

Нестор, Питер, 21.02 02:45
"Была дана «вольная» двадцатичетырехлетнему крепостному Тарасу Шевченко, за которую его барин, помещик Павел Энгельгардт, вытребовал огромную по тем временам сумму — 2 500 рублей. Друзья и поклонники таланта Кобзаря собрали деньги, устроив лотерею с розыгрышем портрета Василия Жуковского, который специально для этого мероприятия написал прославленный автор «Последнего дня Помпеи» Карл Брюллов. Владелицей картины стала императрица Александра Федоровна."

Я что-то не увидел ни одной украинской фамилии среди тех, кто приложил массу усилий к выпущению кобзаря на волю. Да и Художественная Академия рсполагалась, да и сейчас расположена (если ничего не путаю:)) в Санкт-Петербурге.
Господа, вас это ни на какие параллели не наталкивет?

Сандро, Москва, 20.02 15:22
"Кохайтеся, чорнобриви, та не з москалями.."
"Днипро брат мий высыхае, мене покидае,
А могили мои мили москаль розрывае ..."
Т.Г. Шевченко

Дети и внуки проф.Преображенского, Мюнхен, 20.02 13:47
Тягнибок, Сухобок, Тягний, Бокий...
Какая прелесть! Без таких квазиюродивых скучно было бы жить!

Лена, Запорожье, 20.02 13:44
“Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями!”

Так же это нужно поставить на Тверском бульваре в г.Москве. Пусть знают наших ! Мы только со своими " любовью занимаемся ".

Бред продолжается ! Ничего не меняется !

Наташка, Бердичев, 20.02 13:01
Маринович - сила.
Фарион - больная женщина, отягощенная комплексом Юлии Тимошенко.

Константин, Москва, 20.02 12:57
Про вас плохо думают не только в Луганске и Харькове...

Назар, И-Ф, 20.02 12:56
Фарионшу на мыло!
Из-за таких придурков как она со своим побратимом Тягнибоком про нас будут плохо думать в Харькове и Луганске.
Слава богу, что нашлись умные люди покритиковать эту зоофилку.









ПОИСК
| реклама | контакты
Политика
 Разъяснение 
22.02.07
 Призыв 
22.02.07
 Интересы 
22.02.07
 Оточення 
21.02.07
Вадим Манигін

Экономика
 Дефицит 
21.02.07
Евгения Квитко
 Слияние 
21.02.07
Сергей Куликов
 Социополитика 
20.02.07
Юрий Панченко, Алена Кулакова, Сергей Сидоренко

Гуманитарная аура
 Легализация 
22.02.07
Юлия Хомченко
 Взыскания 
21.02.07
Кирилл Мельников
 Гастарбайтеры 
20.02.07
Игорь Соловей, эксперт Центра исследований проблем гражданского общества