Сергій Воропаєв, Брюссель

Візове питання є одним з найактуальніших і, водночас, одним з найскладніших у відносинах Україна – ЄС. Той, хто хоч раз пробував отримати візу на загальних підставах, добре знає і величезні черги перед посольствами, і досить дивне, якщо не сказати більше, ставлення персоналу до українців, і багато інших “цікавинок” консульської служби. Мабуть, дещо знають про такі методи роботи своїх консульств і в Європі, бо інакше чим ще пояснити той факт, що проведений українським МЗС моніторинг проблем, з якими стикаються українці при отриманні віз, спричинив дипломатичний демарш європейської “трійки”?

Найбільшим обуренням цього року, без сумніву, можна назвати рішення одразу трьох посольств європейських країн розпочати роботу з аутсорсинговою індійською компанією VFS при видачі віз українцям. Бельгія та Нідерланди вирішили доручити індійцям повністю весь процес комплектації документів, за що ті беруть з пересічного українця близько 25 євро, і, звичайно, ще 35 євро безпосередньо за саму візу. Бельгійці та голландці пояснили своє рішення тим, що, мовляв, посередник пришвидшить роботу консульських установ, а відтак – скоротиться час очікування для громадян України на позитивне чи негативне рішення. Слід принагідно зазначити, що від негативної відповіді індійці не гарантують, і в разі її отримання 60 євро просто виявляються викинутими в нікуди.

Ще одне посольство – німецьке – вирішило скористатися послугами індійців для призначення дати першої співбесіди. Ця послуга теж не безплатна й коштує 5 євро. Можливо, для німців вона й пришвидшила роботу, бо звільнила щонайменше одного співробітника, якому раніше доводилося займатися цим питанням, однак для українців це навряд чи стало полегшенням, бо, щоб отримати дату співбесіди, треба спочатку знайти необхідний банк, здійснити грошовий переказ, а вже потім іти до індійців. Більше того, до банку доведеться іти й удруге – після першої співбесіди вам запропонують оплатити вартість візи. То ж де тут прискорення роботи?

Однак головне полягає навіть не в цьому, а в тому, що як пояснювала УНІАН представник Єврокомісії Емма Адвін, такі дії посольств суперечать духові угоди про полегшення візового режиму між ЄС та Україною, підписати яку планується в червні. Бо ж цим документом, парафованим у 2006 році, передбачається, що вартість віз не може перевищувати 35 євро, крім того, не повинно бути жодних додаткових зборів. Треба також додати, що хоча МЗС Бельгії офіційно й декларував про готовність приймати документи напряму, без залучення посередника, навряд чи знайдеться хоча б одна людина, якій це вдалося зробити після 1 березня. 

Аутсорсинговий скандал вийшов на європейський рівень, і про нього добре обізнаний Верховний Представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана. Принаймні так каже його речниця Кристина Гайак. Втім, попри обіцянки Солани розібратися в цьому питанні, якихось конкретних відповідей отримано не було, принаймні журналістами.

Іншим візовим скандалом цього року стала історія з групою молодих співробітників МЗС, Верховної Ради, журналістів, які збиралися відвідати Бельгію на запрошення депутата Європарламенту Міхала Камінського (група правих партій, Польща). Зазначимо, що депутати мають відповідний фонд у бюджеті Європарламенту для запрошення своїх співвітчизників до європейських інституцій з метою їхньої промоції. От низка польських депутатів і вирішили ще наприкінці минулого року просити в законодавчих зборів права використати частину коштів, передбачених для них, на запрошення груп з України. Однак виявилося, що це зробити не так і легко. Група, запрошена Камінським у березні, так і не змогла виїхати за межі Києва, оскільки їй було відмовлено у візах посольством Бельгії. За словами самого депутата, учасникам групи навіть не повідомили офіційних причин відмови, а за словами організатора з Київського інституту євроатлантичної інтеграції Оксани Шуляр, усій групі було відмовлено через те, що один (!) із 45 її учасників під час співбесіди не зміг чітко сформулювати мету поїздки. І це при тому, що кожен подавав документи на окрему, а не групову візу. Бельгійське МЗС потім стверджувало, що насправді проблеми були в половини учасників групи, мовляв, частина не знали мети поїздки, а ще в було негаразд із довідками з роботи. Проте точну кількість проблемних досьє заступник прес-секретаря МЗС Бельгії Франсуа Дюмон так і не зміг назвати, незважаючи на те, що вивчав це питання три дні.

Усе вищенаведене, зрештою, і стало приводом для того, щоб МЗС України вирішило здійснити моніторинг проблем, з якими стикаються українці при отриманні віз до європейських країн. Проведене 10–17 травня слухачами Дипломатичної академії при МЗС України опитування 550 громадян перед консульствами 8 європейських країн та індійської компанії VFS опитування продемонструвало значну кількість складнощів, що їх зустрічають українці в посольствах.

57% опитаних назвали найсуттєвішою проблемою, що постає перед громадянами України при оформленні віз, черги. 30% назвали необґрунтовано велику кількість документів, що вимагається для оформлення віз, 18% вказали на некоректність персоналу. Щодо рівня обслуговування в посольствах, то середній показник у розділі «Чемність та уважність співробітників» становить 16%, у розділі «Оперативність обслуговування» – 24%.

Не дивно, чому після таких результатів український міністр закордонних справ Арсеній Яценюк вирішив провести консультації з країнами-членами ЄС щодо проблем з оформлення віз українцям. Тим більше що, за його власними словами, це опитування, у порівнянні з аналогічними, проведеними у 2005–2006 роках недержавними громадськими організаціями, свідчить, що ситуація не покращилася.

Важко сказати, що насправді найбільше засмутило Європу, однак такі дії українського МЗС чомусь визвали демарш “трійки ЄС”, ініційований німецьким президентством та підтриманий Єврокомісією. За словами джерела в німецькому президентстві, демарш був зумовлений тим, що дії з моніторингу “не були скоординовані та про них не було попереджено” європейську сторону.

Цікаво і те, що європейська сторона всілякими способами намагається обійти це питання, а віце-президент Єврокомісії, відповідальний за питання юстиції, свободи та безпеки (тобто за питання віз, зокрема) Франко Фраттіні, розмовляючи з кореспондентом УНІАН, взагалі спробував перейти “на інші рейки”, мовляв, що ви, це ж, навпаки, все для того, щоб “зменшити рівень бюрократії”. Прес-секретар Солани також, навіть після дворазового пояснення причин демаршу, сказала лише: “Це занадто складно для мене”. А в Єврокомісії кажуть, що, мовляв, це взагалі не наша тема, ідіть до президентства.

Зазначимо, що інформацію про демарш підтвердив і посол Франції в Україні Жан-Поль Везіан в оприлюдненому цього тижня інтерв’ю “Інвестгазеті”. Причини таких дій Євросоюзу щодо України у візовому питанні, очевидно, треба буде ще довго “вивуджувати” з європейських чиновників, але поки вони здаються щонайменше недружніми.

Дещо дивною виглядає реакція українського МЗС на повідомлення про сам факт демаршу з боку ЄС. Директор департаменту консульської служби МЗС Борис Базилевський 17 травня на прес-конференції в Києві заявив: “Я не думаю, що якийсь демарш був”, – додавши, що після обміну сторін думками, жодних проблемних питань у двосторонніх відносинах не залишилося. Можливо, це лише такий собі, дипломатичний крок – мовляв, ми не хочемо скандалу, а ви вже віддувайтеся як хочте? Як би там не було, але питання віз, очевидно, залишиться на порядку денному двосторонніх відносин ще досить надовго. Принаймні доти, поки офіційно, на рівні ЄС, не буде проголошено або позицію про те, що українці є небажаними гостями, або не буде зроблено конкретних кроків для полегшення візового режиму. Бо ж інакше наша двостороння угода з цього питання може так і залишитися лише набором гарних фраз на папері.