Влад Павлов

Українська «партія влади» – Народний Союз Наша Україна – продемонструвала «силу і дію». У всякому разі так називалася презентація передвиборчої програми блоку, яка відбулася в київському «Українському домі» – одному з плацдармів «оранжевої революції». Презентація складалася із двох частин: перша в фойє в стилі американських передвиборчих мітингів, а друга в конференц-залі у стилі номенклатурних парт-конференцій. 

Першу частину вела популярна ведуча телеканалу «1+1» Ольга Герасим`юк, котра займає четверте місце у виборчому списку НСНУ, а своє дійство вона назвала «Ток-шоу: рік з новою владою». Учасниками цього шоу стали головні люди передвиборного блоку: прем`єр-міністр Юрій Єхануров, керівник виборчого штабу блоку Роман Безсмертний, міністр закордонних справ Борис Тарасюк, голова РНБО Анатолій Кінах, заступник голови Секретаріату президента Анатолій Матвієнко та голова НАК «Нафтогаз» Олексій Івченко.

Очевидно, від усіх цих осіб режисери постановки вимагали дотримуватись правил американських передвиборчих мітингів, тобто говорити недовго, яскраво, наступально та оптимістично – щоб справити міцне враження на слухачів. Було видно, що така роль більшості з учасників шоу була «не по плечу», тому з усього завдання їм вдалося виконати єдину вимогу – «справити міцне враження» на слухача. Для багатьох присутніх в залі справжньою «сенсацією» стала заява «важкого на слово» Юрія Єханурова про те, що «в Україні за 2005 рік відбувся безпрецедентний зріст добробуту». Коли прем`єр спробував аргументувати, наводячи цифри – на 26% зросла зарплата, інфляція всього – 10 % і т.д. – ведуча, за правилами шоу, коректно перейшла до наступного запитання.

Наступний учасник – Роман Безсмертний – запропонував порівняти наслідки змін влади в Україні у 1991, 1994 і 2004 році. На його думку «упродовж 14 років український народ тримали в кайданах і нарешті йому дали волю». Однак, як виявилось, «всі захотіли працювати, але не всім вистачило інструменту».

Анатолій Кінах висловив, нетрадиційну для нього філософську сентенцію: «Ми зробили крок до того, щоб люди стали більш мудрими», - котру, втім, не став розшифровувати. Борис Тарасюк не прогавив нагоди приписати головні досягнення 2005 року своєму відомству: «2005-й був роком України у світі». Показником цього, на думку голови МЗС України, стала «безпрецедентна кількість візитів в Україну глав держав та керівників міжнародних організацій». Анатолій Матвієнко багато говорив про вміння користуватися плодами свободи і прийшов до висновку, що українська преса і частина суспільства не вміють цінувати свободу – «звідси й береться розчарування».

Останнього доповідача – Олексія Івченка – Ольга Герасим`юк попросила поставити «жирну крапку» в дискусії. Голова «Нафтогазу», а водночас і голова Конгресу українських націоналістів довго не вагався: «Цей рік показав, що в Україні існує «п`ята колона» політиків, які у своїй діяльності керуються зовсім не національним інтересом». А яким? На це не вистачило часу.

Взагалі шоу в американському стилі не вдалося ще й тому, що відсутньою була необхідна аудиторія, котра традиційно свистить, вигукує, співає і махає партійною символікою. Деякі помічники та референти чергових доповідачів намагалися зініціювати аплодисменти, але їх нікому було підтримати. Більшість слухачів – журналісти – були зайняті своєю роботою і сковані професійним етикетом, а групки парт-функціонерів з провінції у цей час робили фото на фоні великих фотографій з Майдану-2004, що ними було прикрашене фойє.

У конференц-зал слухати деталі програми відправилася тільки незначна кількість із тих, хто стояв у фойє. Загальні гасла: економіці – стабільний розвиток, громадянам – добробут, судам – чесність, селу – заможність, армії – професійність тощо – можна було прочитати і у розданих всім буклетах. Що ж до деталей – по-перше, вони виявляться лише після виборів, по-друге, деталі і є за народним повір`ям тим самим місцем, «де ховається чорт».